Я так люблю.
Я так кохаю.
І що зі мною
Сам не знаю.
По вулиці ходжу
і вас гукаю.
У пошуках
вночі, блукаю...
Сердито серджусь
сам на себе,
бо ти ж не винна,
не на тебе.
Бо ти ж всього
моя уява,
така смішна
така кудрява,
Біленька біла
чарівна,
маленька мила,
ох яка...
І кожен сон
уже про тебе,
такий неясний,
і щось про мене!..
І кожен раз
я жду неначе,
що ти прийдеш
така смія'чись.
Це просто сон
і тільки й то'го,
та всеж я жду
усього цьо'го.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2012
автор: Павло Брезент