"Кожен коваль свого щастя"

Всім  відома  притча,  про  потопаючого?  Ні?  Зараз  нагадаю.  

Повінь.  Чоловік  на  даху  будинку,  вода  підступає.
Чоловік  молиться  Богу  про  порятунок.  Враз  до  того  дому  підпливають  рятувальники.  Кажуть  чоловіку,  щоб  той  переберався  до  них  у  човен.  Та  чоловік  відпові:  "Мене  Бог  врятує!"  Рятувальники  подивились  на  нього  і  поплили  рятувати  інших.  Чоловік  продовжував  молитись.  Рятувальний  човен  ще  4  разів  підпливав  до  чоловіка,  та  той  в  котре  відповіда  "Мене  Бог  врятує!"...  Так  він  і  потонув.  Душа  його  прилинула  до  Господа...Став  чоловік  питати:  "Чому  не  врятував  мене?"  Господь  Бог  відповів:  "Я  5  разів  тобі  посилав  рятувальників..."  

Так  і  зараз  люди  просять  у  Бога  Долі,  Щастя...  Живуть  чекаючи  і  надіячись,  що  от-от  все  буде,  пропускаючи  попри  увагу  всі  шанси  бути  щасливим  і  "своїх  людей"...  
"Кожен  коваль  свого  щастя"  не  дарма  народна  мудрість  гласить,  а  Господь  дає  знаки,  дає  шанс...нам  залишається  правильно  навчитись  їх  читати  і  не  втрачати  можливості!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317627
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2012
автор: Олеся Глібка