Сумувала весно за тобою…

Оживає,  оживає  рідний  край,
Відпочив  за  зиму  і  набрався  сили.
Знов  веселкою  заграє  водограй,
Позбирають  ріки  воду,  що  розлили.

Закурличуть  в  синім  небі  журавлі,
Привітаються  із  рідною  землею.
І  радітимуть  мов  діточки  малі,
Вони  довго  ще  кружлятимуть  над  нею.

Оживуть  дерева,  випустять  бруньки,
Заквітують  знову  білосніжним  цвітом.
До  роботи  стануть  трударі  -  бджілки,
Полетять  додолу  пелюстки  за  вітром.

Защебечуть  дзвінко  птахи  у  гаях
І  полине  вдалеч  пісня  за  луною.
Ти  прекрасна  весно,  навіть  в  моїх  снах,
Сумувала  весно  дуже  за  тобою...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317883
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)