Так хочу повернути час назад,
Щоб ти не бачив мої очі.
Бо як примара і фасад,
ТИ десь блукаєш серед ночі.
І хочеться змінити книгу цю,
Переписати спалені картини.
Мене вбиваєш - а жрецю...
До страти залишилися хвилини.
Серцем забута дика жаль,
Життєва книга, заплакані повіки.
Десь білим куполом вуаль,
Сліпо, як зрада - це навіки...
Пробач, якщо зумієш раз,
Адже рабів не прийнято любити.
Вже повна чаша від образ,
І час не можна зупинити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317893
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Колос надії