Твій погляд сплив, неначе кадр з фільму
у натовпі розгублених очей.
І так хотілось випити повільно
його до дна , а потім ще і ще…
Фломастером підписувались титри,
де в ролі головній усе ще ти.
Дістать хотілось із кишені літа
зім’яті фото спогадів своїх,
де на асфальті малював дощем ти,
де щастя вишивало кожну мить…
Давно розсипавсь фільм в аплодисментах,
лиш погляд на гвіздку в душі висить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317986
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Настя Рошка