О Боже, як же хочеться до тебе…
Закутатися в плащ твоїх обіймів,
І в унісон з тобою дихати повільно,
Намащуючи черстві будні медом,
Льодяників зі смаком поцілунків,
таких твоїх, дитячо-обережних…
Ти – принц, бо врятував мене із вежі,
Це я, дурепа, не попала в лунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317987
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Настя Рошка