Крапка бере початок ось тут,
Просто отак на папері у різних римах,
Скрипка в руках і мелодії линуть на суд,
Гостро здається сховались весною у зимах.
Дим і нехай, хай байдуже злітає і потім летить,
Так усе крутиться наче словами стискає самотність,
Ти пам’ятай, що від болі твоєї у серці моєму болить,
Все у руках …загубити? Не губиться совість.
Гордість чи може щось інше, навіщо вигадую я,
Все драматично, і тільки тепер і сьогодні,
Я є не схожий, у мене ти знаєш незвичне ім’я,
Але практичне - це дощ засніжив на умови погодні.
Дні – лише дні, як усі відчувати краплини життя,
Небо… дивилося сумно і знову заплаче очима,
Ні, це мені як у сні я упав, невагомість і почуття,
В себе заплуталось все… але наша дорога єдина.
29.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318004
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: КРІПАКОС