Повіки легко клеяться додолу
Й думки розлізлі, мов газета під дощем,
Кінець зимового вже року-кола,
Між свят і посту втомлено отак бредем.
Розбіжність мега думки ця буремна
Будує тут строкатих планів живопліт.
Та чадний газ із сну – зів’яли щемно,
У позіханні проковтнемо всенький світ.
Ось там крокує сутінковий курінь,
За ним і фронт дивізій впевнених нічних,
А рано, між весняних снігу мурів,
Читатимо нових надій з чуттів триптих.
29.02. 19.00. поїзд: Тернопіль – Чортків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318010
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Ярослав Дорожний