Прокинувся у душах березіль…

Дозволь  мені  
ввірватися  без  стуку  -
шаленим  вітром,  
повінню,  
дощем…
Прикласти  ніжно  
чудодійну  руку  -  
до  серця,  
щоб  пульсуючим  вогнем
медові  краплі  
пити  з  вуст  гарячих,
вдихнути  небо  -  
пахощів  ваніль...
Сміятись  дзвоником  
у  полі,  наче  
ПРОКИНУВСЯ    
У  ДУШАХ  БЕРЕЗІЛЬ.
Купатись  цвітом  
в  росянистій  втомі,  
на  хвилях  завмирати  
у  плавбі...
Щоб  ми  були  
єдино-невагомі  -
дозволь  мені  
лишитися  
в  Тобі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318059
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2012
автор: Окрилена