Хто це за віконцем тихо
підкрадається до нас…
це сонько загляда в шибку
і шепоче: «спати час».
Він для тих хто був слухняним
Сни чудові вже приніс.
Ти сьогодні слухав маму?
Ось тобі казок аж віз.
Про козулю вередливу,
Про розумного кота.
І про півня-побратима,
Що лисиця забрала.
І про діда, і про бабу,
Тих, що колобка пекли.
І про мишку, і про жабу,
В рукавичці що жили.
Снів багато – ціла діжка
Є для кожного із вас.
А тепер, вкладайся в ліжко
Спи, бо спати саме час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318101
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 01.03.2012
автор: Людмила Калита