Нам було добре без тебе
І це таке щастя - мати небо
Тримати в руках обережно
Кришалеву сферу
Стояти, боятись, переживати
Не набридати і тільки чекати
Може це ти, той,
Що лікує такі втрати?
Шепотом спитаю:
"А може я щаслива?"
Та тільки тихо-тихо,
Щоб не налякати диво
Без тих руйнівних сподівань
Як той наркотик долі
Я залежна від людей.
Гей, хоч зачиняйте за собою двері?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318165
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2012
автор: Загублена Весна