малесенькі люди продовжують шлях до обрію.
малесенькі люди нікчемно ідуть на ви.
немічно моляться, палять листи і щоденно п'ють,
і б'ються у груди, як хочеш жити - живи.
а малесенькі люди мовчки торгують ликами,
розмінюють дійсність і вкотре спішать на прю.
їм досить померти, щоб раптом стати великими,
а їм тепло і так, отим крихітним людям.
малесенькі люди - мої олов'яні солдатики.
торують свій шлях. знімають останню облогу.
їм, мабуть, не просто, бо малесеньким треба стати ще,
а це вже під силу тільки окремим і Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318401
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: ІлюзіЯ