Мій чай пахне літом

Літом  п'янить  жасминова  пізня  ніч.
Небо  скапує  на  пісок  солоним  болем.

Бог  ходив  там  -  ноги  собі  промочив,
Тому  і  назвав  ті  краплинки    м  о  р  е  м  ...

Я  ішла  біля  нього  -  ногу  вколола  зіркою...
Мені  важко  іти,  та  ще  й  небо  таке  холодне!
Хоч  і  серпневе...  Бо  хтось  написав  був  гілкою
На  піску:  "Без  тебе  це  небо  мені  не  потрібне!"

А  я  вже  давно  розгубила  зірки...
Защораз  відпускала  минуле,  а  воно    п  о  в  е  р  т  а  л  о  с  я!

Мій  чай  пахне  літом.  -  Гіркий!
Проте,  без  нього  Щастя  би    т  а  к    не  цінувалося!


25.02.12          20.36

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318462
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: Аліна Шевчук