Літом п'янить жасминова пізня ніч.
Небо скапує на пісок солоним болем.
Бог ходив там - ноги собі промочив,
Тому і назвав ті краплинки м о р е м ...
Я ішла біля нього - ногу вколола зіркою...
Мені важко іти, та ще й небо таке холодне!
Хоч і серпневе... Бо хтось написав був гілкою
На піску: "Без тебе це небо мені не потрібне!"
А я вже давно розгубила зірки...
Защораз відпускала минуле, а воно п о в е р т а л о с я!
Мій чай пахне літом. - Гіркий!
Проте, без нього Щастя би т а к не цінувалося!
25.02.12 20.36
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318462
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: Аліна Шевчук