Тихо падає з яблуні цвіт,
Білим маревом землю вкриває.
Загубилась в саду серед віт,
Де знайти щастя - долі не знаю...
До дерев притулюсь, прошепчу,
Може шепіт вони цей почують.
Птахом стрімко у небо злечу,
Сонця промені танго зтанцюють.
Пробіжусь по траві, по росі,
Загублюся в молочнім тумані
І з'явлюся у новій красі,
Я до саду прийду на світанні...
Тихо падає з яблуні цвіт,
Він для тебе стежину встеляє.
Ти прийдеш і залишиш свій слід,
Серце любить тебе і чекає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)