Зраджуєш собі, ідеш в житті наосліп
Не розуміючи для кого і навіщо
Вдихаючи брехню, ти віриш в неї досі
Підбираючи ними кинуте абищо
Твій час завжди десь далеко попереду
А поки що живи плекай шовкові мрії
Та пам"ятай про тих хто не дійшов до берега
Вони на тебе полишили свої надії
Заплутаний клубок в горлі і в душі
Буває, часто люди почуттями граються
Лише для себе і завжди в собі
Ти знаєш, а так серця розбиваються...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318584
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: Vertigo