Підсніжник – це «галантус» по латині,
У грецькій мові молоко – це «гала» -
А «антос» - квітка. Існує так і нині…
Цікаво, звідкіля ця квітка завітала?
Одного разу, як небесний знак,
З‘явилась Галатея, морська красуня.
На березі її чекав стрункий юнак,
Далекозорий, одягнений в зелені руни.
Замріяно дивився і мріяв про Едем,
Хотів обняти ніжно Галатею -
Та тут з‘явився горбань, Поліфем,
І розчавив його важкою скелею…
З під скелі задзюрчало диво-джерело,
І річка усміхнулась сумно і привітно,
На березі, немов розлите молоко,
в обіймах зелені з‘явились квіти…
Коханого свого у квітах не пізнала,
Засумувала тужно білосніжна Галатея,
Пішла – Ациса матір привітала.
Суворий Посейдон, почув про неї…
Щоб на красуню міг щодня дивитися,
Хотів зробити царицею усіх морів.
Вона відмовилась, і щоб помститися,
Занапастити Галатею Посейдон звелів…
Коли красуню обіймали ніжні хвилі,
На неї налетів шалений дикий шквал,
Неначе ваза з кришталю розбилася,
І відлетіла Галатея у космічну даль…
Частинки, що зустрілись в чорній небо-млі
Створили дивовижний Молочний шлях,
А ті, що впали з неба, торкнулися землі,
листками стали в ацисових руках…
Поміж людей легенда ще одна існує -
Той, хто зриває білосніжні квіти і дарує,
Не матиме в коханні щастя й долі у житті -
Чи правда це, чи ні – вирішувати не мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО