Чомусь шалено накотила ностальгія.
За тим, що пережила, що було...
Я знаю, час минув, нічого вже не вдієш,
Не повернеться річка знов в своє русло.
Переглядаю пожовтілі фото,
Де я мала ще, друзі мої всі...
Ці спогади, немов мінорні ноти
Так зачіпають глибоко в душі.
Так хочеться хоч на хвилину
Вернутися в минуле. Хоч на мить!
Ще раз прожити незабутні днини,
Злетіти в безтурботну вись.
До когось - усміхнутись ніжно,
А перед кимось зачинити двері.
До мами і бабусі пригорнутись міцно
І викинуть з життя сторінки темні.
Ех, ностальджі... Яке щемливе слово...
Не бути спокою сьогодні гостем в домі,
Не повернеш ніколи ти минуле знову,
Воно тепер - на сторінках фотоальбому.
30.01.12 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318645
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: Мозаїка