Життя іде,а я немов стою,
Проходять повз миттєві рік за роком,
а я назад частіше крок за кроком,
Пліч-о-пліч негараздів і жалю.
Життя спішить,а я все ще стою,
Чекаю вже роки свого маршруту,
У хаосі міського плину руху,
стають мені-я вкотре не зайду.
Життя іде,зі мною,а чи без,
У нього фантастична пунктуальність,
а я десь заблудила в нереальність,
Де лабіринти без границь і меж...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318723
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: Solomia