Сильний дощ іде, що не скориться,
плину часу і грішності людства,
хоч не змиє він бруду з вулиці,
та врятує повітря від сухості.
Обніму її, під дощем оцим,
що летить безтурботно і весело,
і нехай наші душі очистить він,
я відчую стук її серденька.
Під дощем удвох, обнімаємось,
дуже мокрі та дуже щасливі,
поєднав він нас, несподівано,
дощ іде, щоб раділи ми нині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318804
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: contra spem spero