Вже еннна весна,
наче крапля дзвінка на долоню,
з проталин зимових
підсніжники пнуться п'янкі...
Замріяний вітер
жасминовим духом у скроню
нашіптує спомини
тих проминулих років.
Вже еннна весна -
не така, як передніші весни,
із теплих долонь
відпускаю літа-ластівки!..
Снує попід вікнами
березень, мов перелесник,
і здмухує роси
на шибах прозірно-дзвінких.
Вже еннну весну
пронесуть понад садом лелеки,
а скільки таких -
наздогнати б одну лиш!..Та ба...
Прозорі калюжі
заповнять слідів моїх глеки
і талого снігу
натрусить за комір верба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318904
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Наталя Данилюк