АКСІОМА!НЕВЖЕ?

Не  зможу  заснути  й  не  сплю,
Бо  думка  моя  без  упину
Моїй  незбіднілій  душі  
Латає  подерту  свитину.

І  в  сні  не  злечу!Я  не  птах.
Чому  все  нечесно  так,нене,
Що  голос,прекрасний  в  житах,
Не  буде  лунати  із  сцени?

Стараюсь  цей  світ  зрозуміть,
Та,мабуть,дарма-не  навчуся.
Ікона-шедевр  на  стіні,
Її  малювала  матуся.

Талант  зупинився  на  мить,
Щоб  образом  змученим  стати.
А  далі  аж  ген  маячить,
Щодня  йде  поля  обробляти.

Все  ж  таки  до  пензля  рука
Щоденно  тяглася,ой  нене!
Бо  мрії-це  фарби  твої,
Картина-то  поле  зелене.

Тебе,Аполлоне,на  жаль,
Ніхто  не  зумів  задобрити-
В  хатині  родився  скрипаль,
А  буде  у  кузні  робити.

Бо  цундрава  доля  така...
Повік  буде  серце  боліти
Нездара  -маестро  бере
Таланту  призначені  квіти.

Про  куплений  грішми  талант
Ніхто  не  говорить  відверто.
Впадеш  у  немилість,тоді,
Буквально  тебе  буде  стерто.

Так  хочеться  зміни  в  житті!
Не  завжди  красиве,що  модне.
Чому  слова  правди  терпкі
Не  скажеш  завжди  де  завгодно?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318981
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Синьогора