Самі кліше,
Борги лише.
Немов з комедій Бомарше -
Графиня плаче, вщент графин,
І щось наспівує дельфін.
Принишкла лють
І слів не чуть,
Моря розливані течуть,
Мовчи, ковтай,
Про сенс питай.
Графиню змучив гнів-глитай,
Хоч з горла пий,
Хоч папа Пій,
Любові пахощі сліпі,
Гілля бринить,
А це ж бо мить,
І кров гаряча цебенить,
Краплина в чай,
В потьмі свічад
Тремтить залякане дівча,
І прийде хтось
Зіграти в штос
Крізь дим жертовних пахітос..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318983
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Fragola