Гарячий подих губ, зізнання,
Блакитні очі – дзеркало кохання ,
І дотик , відчайдушно ніжний,
Так, як останній , неймовірно грішний,
Лунає полум’ям у нашім поцілунку ,
Палкім і небезпечнім сім дарунку...
Крізь сотні кілометрів, крізь незнання,
Крізь тисячі облич, повстання,
Я чую голос, ніжний та лукавий,
І вже не в перше кров’ю обтікає
Невинне серце , що давно чекає
Чарівних слів «Я лиш тебе кохаю»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2012
автор: Марія Суботовська