Па(по)стельна гама й ранків завитки,
і ти нараз – на струнці павутини.
Усі коханці з часом – павуки,
і навіть той у рамочці – єдиний.
Богдан Манюк Без назви
Усі коханці з часом – "павуки",
Не із чуток я знаю, а на ділі.
Він у відрядження, ну, а мені... таки
Залишив пояс вірності на тілі!!!
І, що мені з тим поясом робити?..
Як позову Петра на чашку чаю?..
Ох, важко з "павуком" у світі жити,
Уже чотири дні я у відчаю!!!
Сусідові, я знаю, теж не спиться,
Круги намотує біля дверей квартири.
Була б я по натурі павучиця,
Латала би у поясі ті дири.
За що з Петром терпіти маєм муки?..
Фізіологія у нас із ним подібна!
У відчаю заломлюю я руки,
Чекати "павука" я мушу бідна!!!
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319027
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Патара