Схід кривавого сонця

Над  містом  сірі  хмари  –  туман
То  вики  газів  із  фабрик  й  заводів
По    радіо  говорять  про  страшний  стан  
Земля  палає  тисячами  вогнів
(Ми  знищимо  землю  самі
 Без  воєн  й  без  страт)

Ми  хочемо  жити  –  не  факт  
Але  свій  кінець  приближаєм
І  кожен  учинений  нами  акт
Ми  нищим  себе  хоч  і  знаєм
(Ми  знищимо  землю  і  все  що  є
Більше  не  буде  на  ній  життя)

Стань,обернись,зупинись  на  хвилину
Поглянь  навколо  себе
Наша  земля  перетворилась  в  руїну
Вона  допомоги  нашої  жде
Стань,обернись,зупинись  на  хвилину
І  ти  побачиш  схід  сонця
Наша  земля  перетворилась  в  руїну
І  все  уже  йде  до  кінця

Це  наша  байдужість  
Призводить  до  вимирання
Сотень  видів  рослин  і  тварин
Це  наша  байдужість
Й  ні  краплі  старання
Щоби  повернутись  з  дороги  провин.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319084
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Ruslan B.