Не питайся мене, куди очі ховаю,
І чому я так часто у трубку мовчу.
Просто світ, що зоветься загубленим раєм
Загубився у краплях сумного дощу...
Не питайся мене, чи Тебе відчуваю,
І чи весни навчились чекати Любов.
Коли зими і холод Тобі пробачаю
Тоді серце моє знову прагне розмов...
P. S. Коли мовчу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319113
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Весняна Осінь