Таїть вінчестер трепетність думок.
Сигналами в комп’ютернім сплетінні,
У «вордівськім», курсору мерехтінні
«Без інтервалів» постає рядок.
Лише для тебе почуттів масив!..
Та знову їх пакує архіватор.
Прискіпливий вагання модератор,
Все видаляє… Хто його просив?!
Програму інсталюю раз-по-раз,
Переживань стискаю гігабайти,
Годую в Інтернеті пошти й сайти!..
Надіюсь - возз’єднає домен нас.
Та все дарма, бо різний наш формат,
Ти DіVіDі, я – зношена дискетка.
Не зрозуміє лазерна кокетка,
Об’єм бажань, що множаться сто крат!
Різновеличність наших сподівань
І кластерів, на диску дружби різність,
Мій глюк життям, твоя алгоритмічність,
На кракерства штовхає мене грань!
У відчаї зламаю доступ твій,
Чи вірусом зруйную вперті дверця,
На флешку скину файли твого серця,
І завантажу на процесор свій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2012
автор: Осіріс