На березі душі – розбитий човен.
Сухим гіллям гойдається спокута.
Гарячі мрії захлиснула повінь,
У солод зрада підлила отруту…
На березі душі танцюють танго
Бажання мертві, стомлені похміллям.
Украв з бенкету щастя грішний янгол
Терпкі меди чужого божевілля.
Солодші за нектар були цілунки,
І пристрасть із долонь – як із вулканів…
В обіймах забороненого трунку
Я відчувала лиш тебе, коханий…
Лише тобі присвячувала вічність
На березі забутого спокою.
Тепер блукають там лиш тіні грішні,
На забуття приреченні тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319247
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Лілія Ніколаєнко