Аборт

Закінчилось  кохання  
Прийшла  реальність  знов
Змінилися  уподобання  
Закінчилась  любов
А  от  іще  нежданий  
Дарунок  доля  шле
Синочок  не  коханий
Під  серцем  росте
А  друзі  просто  кажуть
Позбудься  ти  його
Вони  той  не  розуміють
Яке  засіяли  вже  зло
І  от  уже  й  кімната
Де  знищують  людей
Всередині  ж  дитина  
Благає  –  не  вбивай
Та  вона  не  почула
Дитини  свої  крк
Важка  рука  махнула  
Й  мабутній  геній  зник
Зникло  Боже  творіння  
Котре  могло  би  жить
Одні  лише  терпіння
 І  совіть  кричить
Зате  що  так  зробила
Вбила  сина  свого
А  була  б  народила
Тепер  воно  б  жило
Сказало  би  матусю
Із  ніжністю  й  теплом
До  тебе  я  горнуся
Навік  будемо  разом!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319288
Рубрика: Поема
дата надходження 05.03.2012
автор: Ruslan B.