Голосінням гірських рік,
Карпати плачуть за лісами.
Струни цимбал і звук трембіт
Нагадують красу зрубали .
Сосни - дівиці та лЕгені - дуби,
Загинули з байдужості людської.
Природі, хто поверне довг й коли?
Не замінить нічим краси гірської.
Та мабуть совість доживає вік,
На дні душі залишені жеврища.
А, чи зупинить час свій відлік ?
Природу замінив на попелища..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319307
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Вразлива