Забудь! То був лиш сон.
Промінчик згас - не вистачило кисню.
Ні що не вічне - вічний тільки Бог,
А інше - лиш примари в цьому світі.
Пройшло усе, воно минуло.
Випробування з назвою "життя",
Немовби вмить вся вічність промайнула
Закінчилось примарливе буття...
Чого чекаеш ти?? Чистилища не буде!
Це все вигАдки простаків-людей
Назавжди відтепер - тебе забудуть
Зачиняться замки усіх дверей.
Чого чекав ти?? Пекла, може Раю?
Дарма... ти в вічність темряви улип
Чого ти ще хотів на тому краю?
Бажаєш смерті? Маєш ти її.
Не гірше в Пеклі, у Раю не краще.
Хоча... ми не дізнаємось про це.
Не буде суду - темрява пробачить.
Мовчання вічне, вічна ніч... оце й усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319354
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Стефан М.