Вітайте, знову став я мільйонером!
Хоч той мільйон із Білої Русі,
Та то пусте, бо ж є із більшим зеро,
Коли так швидко множаться нулі.
І мільярдером був би у двадцятих
В Німеччині буремній я колись,
То все вина французів геть затятих.
Лише який їм був із того зиск?
У час з’їдання грошей мега розквіт,
Лише мільярд угорський маю теж.
Зростання цін було на кожнім розі,
Не знало міри, стриму, ані меж.
Також я маю ще мільярдів десять –
То рештки югославів в час важкий.
Однак це ж не межа у чисел пресі,
Не стримали інфляції віжки.
Спустіться вниз по карті, за екватор,
Країна немала Зімбабве є,
І доларів трильйонів сто… із вати,
Була вага, та шкереберть згори.
Усі нулі – і дев’ять й чотирнадцять,
То є цікаво вельми, дуже, фест!
Як їх спинити, то премудрі радять.
Мені б ще долар й Франкліна портрет.
04.03. 18.20.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319384
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Ярослав Дорожний