Десь в павутині радіосигналів
Лунає неземний, хрипкий укір.
Із звуконерозбірливих анналів
Транслює свою істину ефір.
У образах і звуках потойбіччя
Біліє плямою надії «білий шум».
На хвилях пам’яті шукаємо обличчя,
Стрічками чорними обвиті в чорний сум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319395
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Валентина Курило