Щедро ділитися з римою
Маленьким потішним горем.
Ставати трохи-незримою
Під дахом, як сни, прозорим.
Смітити неологізмами –
Шкідливими майже-звичками.
Манити підробно-різними
Маленькими таємничками.
Лягти, як завжди, запізнено
І снити мертвими квітами,
Розплакана і розрізнена
Думками несамовитими.
Прокинутись надто рано,
Невиспана і розтріпана,
І кинутися дурманно
Услід за чужими тріпами.
Прикинутись неможливою –
Наприклад, міською тишею.
Асфальтом, сухим під зливою,
Коли у вікні темнішає.
Вдавати достатність досвіду.
Зриватися з-під конвою…
Як хочеться - цього вдосвіта
Хоч мить побути живою…
05.03.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319448
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Luna Ravenheart