Я бачу як загине світ.
Не завтра, ні… Уже сьогодні:
Злетяться Янголи голодні,
Як сповіщав старий Завіт…
І білі й чорні – благородні.
В пекельнім огнищі згорить
Все людство. Й рватимуть на шмаття
Дияволи дітей, мов плаття
І кров невинну будуть пить…
Сліди наруги з’їсть багаття.
Не стануть нас вони ділити
На грішних, праведних, святих,
Бо Віру гнали за поріг
Й без Бога примудрились жити…
То ж кара люта жде на всіх.
Над вечір змиє зорепад
Сліди людського існування…
На Землю ступить спозарання
Нова рептилія, чи гад.
І розплодиться, без питання…
Життя продовжить свій парад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319464
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Осіріс