Скажу єдине: Прощай!
І не вернуся до тебе.
Закрию руками свій страх.
І загублюся в собі..
А ти смієшся..не віриш,
Що я зумію забути?
Для чого сміх цей примхливий..
Адже нас не вернуть..
Невдовзі я взнаю із слів,
Що ти вже щасливий,
Що не чекаєш дзвінка
Який колись так чекав..
І я зрадію за тебе,
Я так щиро зрадію,
Я посміхнуся у слід,
Напевне поїду кудись..
Ніхто не буде шукати,
Ніхто не буде чекати,
І ти з часом забудеш,
Ким я для тебе була..
Колись і я все забуду,
Почну нове життя.
Буде все і сім"я і робота..
Колись буде все так
як хотіли завжди,
Але разом не будем ніколи..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319564
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Вікторія Корицька