Спостерігаю за усім,
Що так навколо споглядає всіх:
За вишнею, що тут росте
Й кричить: "Зірви мене!"
Свої я спостереження вкладаю
В чистий листок паперу,
А потім когось привітаю,
Підсуну комусь ... пантеру.
А чи потрібно людям заслуговувати
В сім житті на щось?
На вірш, на пісню -
Що б це не було
Комусь завжди приємно,
Адже людина зі своїм єством
Живе для когось, недаремно.
Є люди чуйні, що блукають
В безодні безхмарних ночей.
За ними я спостерігаю,
Не зводячи очей.
Мабуть, колись і поцілую,
І щічку розфарбую ним.
І буде візуальною принадою
Цей поцілунок, що палає
Самовільною хімічною помадою.
(15.03.2001р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319584
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Нака Шер