Забезпечив собі лиш таємний відхід,
Не сказавши нікому, що близько
Розтає під ногами розкиданий лід,
Крокувати по ньому вже слизько…
Залишаєш стежки для гарячих дощів,
Щоб розмили все місто собою
Щоб втопили горнила кривавих кліщів,
Які тягнуть тебе з головою…
Покидаєш навік, ті таємні слова,
Отруївши тебе, що не вбили
Відпливати назад до великого дна,
Бо зостались іще – темні сили…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319687
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Вальдемар Феруменко