Безликий сторож лагідно зітхає,
І робить знак, мовляв, іди за мною.
В знак згоди мовчки я киваю,
Й ступаю по дорозі болю.
Липневогострим розрізаючи вагання,
Ножем. Що був наточений 2 роки.
Не затупившись об холодні бОки
Тих тіней. Вперше і ввостаннє.
Лови, катуй, об душу витри ноги.
Вона із цим погодилась, змирилась.
І граблі підточити не забудьте.
Щоб м'якше вони в груди впИлись́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319688
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Стефан М.