Дзвінок … Гудки … Автовідповідач …
Я не знаю чому я телефоную. І чому саме зараз? Просто мені зараз дуже потрібна наша з тобою розмова … Знаєш саме ті розмови … Ті розмови які були в нас на протязі десяти років. Веселі розмови. Ми могли з тобою розмовляти про все і завжди знаходилися нові й нові теми для розмов!
Але з часом ми перестали знаходити спільну мову. І одного разу дзвінки припинилися … І чомусь нікому не захотілось перервати довге мовчання… Але зараз мені дуже потрібно щоб ти мене вислухала… Я думала що я зможу, але чомусь все летить і все руйнується. А я просто спостерігаю як моє звичне життя зникає … І як я його зруйнувала. Я втратила все … І розумію що коло мене немає жодної близької мені людини, жодної людини якій я можу довіряти …
Знаєш можливо я була не права … Я думаю що я повинна була подзвонити і зрозуміти тебе … Я не хотіла …
Щоб зберегти повідомлення натисніть 1, а щоб видалити натисніть *.
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319925
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Martina