знову

Чистою  ногою  по  камінню  босому.    
Дивно  та  незвично,  берег  морський  гріється  
В  одній  руці  ніж,  що  ріже  по-гострому  
А  в  іншій  тепло,  що  за  вік  не  розвіється.  

Ти  вийди  за  двері,  у  вікно,  ледь  прочинене  
Руками  сховай  пошрамовану  голову  
Все-рівно  прийде  крізь  замОк,  хай  зачинений  
Спочатку  зігріє,  а  потім  -  по  новому...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2012
автор: Стефан М.