В монастир зібралась…

Чогось  зібралась  в  монастир,
та  якийсь  йолоп  надоумив.
Ця  думка  мучить,  як  упир,
що  випив  й  так  вже  вдосталь  крові.

Шукаю  і  знаходжу  плюси:
Служіння  Богу...без  гріха...
не  бачу,  та  не  має  мінусів
Або  ж  я  зовсім  вже  сліпа!

І  часу  вистачить  молитися,
"заговорити"  всі  гріхи,
нарешті  вже  почну  поститися,
по-іншому  бачИть  світи...

І  дума  я  про  безліч  книжок
про  їхній  зміст  повний  пригод...
Про  легкість  дня,  що  йде  у  тиждень,
Про  світ  позбавлений  турбот...

Ну  от,  майже  готове  рішення.
МУЗу  кажу:  Ну  все,  іду...
А  ВІН  трима  чомусь  сильніш  мене
і  так  солодкО  :  НЕ  ПУЩУ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320143
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Мишель деЛакруа