Маленька дівчинка…
Простоволоса…
Кудись далеко бігла поміж зорі…
На нескінченній площині…
Між степом…
І між небом…
Все меншаючи.
Цяточка рухлива
Назавжди в пам'яті лишилась
Мелодією тихого органу…
Між звуками потужними,
На нескінченній площині
Між степом
І між небом…
Стихаючи…
Мелодія щемлива
Підносила до неба руки…
І високо, і довго
Трималась у зеніті…
І в пам'яті лишилась
Кристалом чистоти,
Куди поглянуть страшно,
Гріховність відчуваючи свою…
Підносячи до неба руки…
Очищення благаючи…
Прощення…
Лишається стояти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320175
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Анатолій Штанько