Про таку як я, завжди казали не така.
Про таку як я, завжди казали інша.
Всі шукали сірість у моїх очах,
А находили лиш кольорову вічність.
Пробували затоптати в бруд,
А вдавалось лиш ще більш прикрасить,
Бо у мене своє право і свій суд,
Мою свічку навіть буря не загасить.
Не вклоняюся додолу я панам,
Та й собі корону не вдягаю.
Можу бути тілом тут- думками там,
Мріями до неба досягаю.
Я крокую з посмішкою по житті,
Навіть коли біль ламає ребра.
Люблю бути з думками на самоті,
Інколи щось більшого не треба.
Я- романтик,до кінчиків крил.
І в сімнадцять вірю в казку.
Обожнюю персиковий небосхил,
Ніжність, щирість й безкінечну ласку.
Щодо музики,то нею я живу.
Чую її всюди,навіть в тиші.
Та й не знаю,чи то все стається наяву.
В снах,мені приходять вірші.
Я могла б багато ще писати,
Щоб відкрити серця свого тишу,
Якщо щось цікавить-можна запитати,
Я без відповіді нікого не залишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320248
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Катерина Пташка