Я бачив гори,
котрi тримають небо,
я бачив, як у мopi
тоне безпорадне сонце,
я бачив пустелю,
таку безмежну,
що вiтер, не маючи змоги зупинитись,
зачепившись хоч за якусь нерiвнiсть,
дме там вiки,
я бачив величнi споруди,
якi збудувала людина,
вони височiють, як гори,
вони долають моря,
вони перетворюють пустелi
в квiтучi сади.
Але я не бачив нiчого бiльш досконалого
нiж твої ciдницi,
люба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320346
Рубрика: Верлібр
дата надходження 09.03.2012
автор: Лао Лю