Вночі…

Вночі,  
 У  зоряній,  
 За  скверами  мелодій
 Мимо  проїжджаючі  вогні
 У  відблисках  мовчазних  вікон.
 Сховані  за  рогом  ночі
 Історії…
 Розносить  вітер  листям  тополиним
 Кидає  просто  і  звичайно
 Слова…
 На  тлі  нічного  дзеркала  –  
 Рука…
 На  тлі  нічного  дзеркала  –
 Плече…
 На  тлі  нічного  дзеркала  –
 Уста…
 І  прихилившись  до  холодної  стіни,  
 Зриває  вітер  
 Серця  колотнечу.
 Історії…
 За  рогом  ночі
 Розмов  нічних…
 Вночі…
 Стрічаючи  між  тінями  вогні,  
 Спалахують  
 у  ліліях  серця,  
 Згоряючи,  
 Лишаючи
 Чекання…
 Буває,  
 Вихоплюються  скрипки  із  пітьми.
 Мелодію  вони
 До  ранку  всю  ведуть…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320375
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Анатолій Штанько