Глибина прозорих радісних струмочків,
І озер, що тінню поринають в сон,
Губ твоїх прекрасних раннії дзвіночки,
Падають мов зорі, рушачи закон.
А за ними світлі, мов світанок мрії,
Переможним рухом, п'ють лікер весни...!
Десь кружляє чайка, б'ючись в гострі хвилі,
Плаче сіра хмара і приносить сни.
Сни далеких квітів, що цвітуть у небі,
Синім переливом крізь молочний путь,
Прагнучи полону в першій же потребі,
Крізь мої бажання, прагну твою суть.
Змий мене холодним подихом лавини,
Чи врятуй безтямним потягом душі,
Бо серця бажають ніжної провини,
Почуття прекрасні, поки на межі.
14 серпня 2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320410
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Тарас Лісняк