Вечір мінився
вогнями-зорями стишеного села,
Хлюпав кришталевими
краплями криниці
І спрагло
чекав
кохання.
Із-за пагорба
вчувалося шепотіння пшениці,
Запилювали квіти
перші звуки цвіркунів
І тамували
роси
спрагу дня.
Ніжними бризками
дівочий сміх
лунав понад ставом,
Самими кінчиками кіс
торкалися верби води,
І дотики
колами
переходили в небо.
У ніч
сузір'ями мерехтливими
пливли хати,
Розплітав косу черешні
ніжно вітер,
А місяць вдавав,
що нічого не бачить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320425
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Анатолій Штанько