Усе минає й пропада безслідно,
Немов у сні, побаченім навпі́л...
Я часом бачу те, чого не видно
І чую постріли тривожних сил.
Контраст життя змальовує самотність,
Вона ж така гірка - не передать...
Це гірше, аніж бути на свободі,
Не краще за надію щось чекать.
Себе я покажу десь у сторонці...
Хтось розуміти схоче, може, ні...
Так важко почуватись в оболонці,
Яка, бува, зникає лиш вві сні.
Навіщо я посмів таке зробити,
Навіщо так мені відповіла?
Як складно зараз все це пережити...
Розбиті мрії вщент мого тепла...
(23.08.2008.№43)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2012
автор: Вадим Косарєв