Ожив, ожив засмучений рояль…

Ожив,ожив  засмучений  рояль!
Цілує  сонце  клавіші  старенькі.
Яку  журбу,несказану  печаль
Відтворять  тихо  пальчики  маленькі.

Від  чого  серце  дуже  заболить,
Яка  мелодія  сльозою  стане?
Проте  вже  спогади  не  зупинить.
У  місячному  світлі  ніч  розтане.

На  мить  затихне  відданий  мій  друг,
У  тишу  увірвуться  звуки  ночі,
Та  це  лише  на  мить.Напружу  слух
І  музика,як  буря,загуркоче...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320579
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Полум`яне серце